луб'яний
ЛУБ'ЯНИЙ, а, е. Прикм. до луб. Клітини, що розташовані в лубові, називаються луб'яними волокнами (Практ. з анат. рослин, 1955, 86); До школи входить кільканадцять парубків з дрючками, луб'яними звитками (Фр., IX, 1952, 176); // Який містить у собі волокно - луб. Волокна луб'яних рослин містяться глибоко в корі (Техн. культ., 1956, 186); // Вигот. з лубу. На вишневій гіллячці висіла луб'яна козубенька (Н.-Лев., І, 1956, 475); На жовтій луб'яній дошці парували варені лини та окуні (Збан., Переджнив'я, 1960, 173); // перен . Схожий на луб; негнучкий, невправний. Он пан той не з наших, і язик у нього луб'яний, мовляли, а він і того звичаю навчив (Барв., Опов., 1902, 368).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | луб'яний | луб'яна | луб'яне | луб'яні |
Родовий | луб'яного | луб'яної | луб'яного | луб'яних |
Давальний | луб'яному | луб'яній | луб'яному | луб'яним |
Знахідний | луб'яний, луб'яного | луб'яну | луб'яне | луб'яні, луб'яних |
Орудний | луб'яним | луб'яною | луб'яним | луб'яними |
Місцевий | на/у луб'яному, луб'янім | на/у луб'яній | на/у луб'яному, луб'янім | на/у луб'яних |