луговий
ЛУГОВИЙ, а, е. Прикм. до луг1. Хаєцький шукав своїх десь ліворуч, там, де, вигинаючись в лугових низов'ях, побігла за обрій дамба (Гончар, III, 1959, 358); Лугову вдихаю вогкість Ненаситними грудьми (Рильський, II, 1960, 80); // Який росте або живе в лузі. Дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька, свіжа, як ягода лугова (Вовчок, І, 1955, 96); - Оце парубок.., щоб тебе лугова качка брикнула! (Стельмах, І, 1962, 280).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | луговий | лугова | лугове | лугові |
Родовий | лугового | лугової | лугового | лугових |
Давальний | луговому | луговій | луговому | луговим |
Знахідний | луговий, лугового | лугову | лугове | лугові, лугових |
Орудний | луговим | луговою | луговим | луговими |
Місцевий | на/у луговому, луговім | на/у луговій | на/у луговому, луговім | на/у лугових |