луджений
ЛУДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мий. ч. до лудити. Удосконалюється технологія виробництва електролітично лудженої і лакованої консервної жерсті (Наука.., 5, 1956, 22).
2. у знач. прикм. Вкритий полудою (звичайно про залізні вироби). Сік, що витікає з преса, фільтрують через волосяне сито або луджену металеву сітку (Колг. Укр., 7, 1956, 40).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | луджений | луджена | луджене | луджені |
Родовий | лудженого | лудженої | лудженого | луджених |
Давальний | лудженому | лудженій | лудженому | лудженим |
Знахідний | луджений, лудженого | луджену | луджене | луджені, луджених |
Орудний | лудженим | лудженою | лудженим | лудженими |
Місцевий | на/у лудженому, лудженім | на/у лудженій | на/у лудженому, лудженім | на/у луджених |