лупанар
ЛУПАНАР, а, ч. Дім розпусти у стародавньому Римі. Болючий контраст між пишними лупанарами.. і скорченими покрай дороги пролетарями.. вірно і глибоко розкриває іншу суперечність римського життя тих часів (Рад. літ-во, 3, 1957, 66).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лупанар | лупанари |
Родовий | лупанару | лупанарів |
Давальний | лупанарові, лупанару | лупанарам |
Знахідний | лупанар | лупанари |
Орудний | лупанаром | лупанарами |
Місцевий | на/у лупанарі | на/у лупанарах |
Кличний | лупанаре | лупанари |