людина
ЛЮДИНА, и, ж. 1. Одиничне до люди 1. Не з багатством жить, а з людиною! (Укр.. присл.., 1955, 114); Любить і звір свою дитину. Але поріднитися душею, а не кревно може тільки людина (Довж., І, 1958, 259); Горький безмежно вірив в радянську людину, яку він називає найпотрібнішою людиною на землі (Рад. Укр., 17.VІ 1951, 1); Ім'я В. І. Леніна - безсмертного генія революції - безмежно близьке, дороге, рідне і любиме для кожної людини праці (Укр. іст. ж., 2, 1960, 8); Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна (Мирний, І, 1949, 176); [Батура:] У вас на селі єсть одна надзвичайної краси людина, душевної краси (Корн., Калин. гай, 1950, 86); Він став людиною, що впевнено керує ходом виробництва на заводі (Шовк., Інженери, 1948, 23); // Будь-яка особа; кожний. О рідний мій краю, Я іншої справді країни не знаю, Де вільна людина, де всім є робота... (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 100); - Коли віз ламається, людина розуму набирається (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 109); // Людська постать. З мужських [чоловічих] костюмів найбільшу увагу взяв білий ведмідь. Чудова маска на цілу людину (Коцюб., III, 1956, 193); Тут, на тлустій землі, врівень з людиною, ростуть ледь-ледь побризкані місяцем бурякові висадки (Стельмах, II, 1962, 80); // Уживається у значенні одиниці ліку людей. [Семен Мельниченко:] Чи знайдеться ж у світі хоч одна людина, щоб не закохалась на цей любий, тихий та веселий рай? (Кроп., І, 1958, 59); Темінь придавила човен до води, і на ньому насторожено слідкують за берегом дві людини (Стельмах, II, 1962, 57).
$Бувала [в бувальцях] (стріляна, терта і т. ін. ) людина - особа з життєвим досвідом, яка багато знає і вміє. Йоська одразу зрозумів, з ким має діло, і, сповнений спокою бувалої в бувальцях людини, кивнув головою (Досв., Вибр., 1959, 295); Прибулий з Криму вояка.. поводив себе тут, як людина стріляна і впливова (Гончар, II, 1959, 346); Завжди він умів з людьми ладити.. Він людина терта (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 82); Маленька людина - особа, яка не відіграє значної ролі в суспільстві. Візьмімо, нарешті, ставлення російської літератури до так званої маленької людини. Гоголівський Акакій Акакійович був оточений співчуттям і вболіванням (Талант.., 1958, 15); Свіжа людина - особа, яка ще не звикла до певного середовища, роду занять і т. ін. Тарасові, свіжій на шахті людині, працювати на в'язких рудах було особливо важко (Ткач, Плем'я.., 1961, 183); Своя людина - особа, близька до інших осіб чи певного середовища. Встряне [агент] в компанію, скрізь він своя людина (Коцюб., II, 1955, 242); Хоч би [тобі] жива людина - хоч будь-хто, хоч хто-небудь. Через півгодини хоч би тобі жива людина показалася на вулиці (Мирний, III, 1954, 287); Як одна людина - разом, одностайно. Вся солдатська маса підвелася раптом, як одна людина (Довж., І, 1958, 47).
2. Особа як втілення високих інтелектуальних і моральних властивостей. Уперед до звершення замірів, Що поклав дев'ятнадцятий вік; Скиньмо владу катів-бузувірів, Щоб людиною став чоловік! (Граб., І, 1959, 394); Хай дружби непогасної крило Гірке від тебе відганяє зло, І хай у час останній свій про сина Спокійно я подумаю: людина! (Рильський, II, 1960, 283).
@ Вважати за людину кого - поважати кого-небудь, рахуватися з кимось. Не тяжкість оцієї єгипетської роботи гнітить його, гнітить те, що за людину тебе не вважають (Гончар, II, 1959, 355); Вийде (буде) людина з кого - сформується особа з позитивними якостями (звичайно про молодь). - Треба ж, голубко, - каже стара, - її на розум навчити, Я скажу те, а ти що друге, то й вийде з неї людина (Вовчок, І, 1955, 105); Відчувати себе людиною - відчувати свою людську гідність. Завдяки зусиллям Комуністичної партії в нашій країні уперше в історії людства трудівник відчув себе людиною (Ком. Укр., 1, 1959, 8); Віра в людину - віра в позитивні якості людської вдачі. Разом з вірою в людину в душі Франковій живе віра в світлу будучність для нашої землі (Коцюб., III, 1956, 40); Зробити людину з кого; Зробити людиною кого - навчити чого-небудь, допомогти зайняти певне становище в суспільстві. Йону-бессарабця Хаєцький взяв до себе в їздові, пообіцявши "зробити з нього людину" (Гончар, III, 1959, 343); Аби він був одружений на одній з його дочок - навчився б усьому любісінько. О, доньки його хоч з кого зроблять людину (Стельмах, І, 1962, 266); Як людина з людиною - на рівних правах. Не думаючи про свою різницю у званнях та чинах, ..почувають себе рівними, як людина з людиною, і серйозна, вдумлива тече між ними розмова (Гончар, II, 1959, 407).
3. Уживається у значенні особового або неозначено-особового займенника. Людина ввійшла в ясний кружок, розкинутий червонуватим огнем (Н.-Лев., II, 1956, 216); [Лікар:] Людина собі встановилась, вибрала собі свою лінію, має обов'язки, сім'ю (Л. Укр., II, 1951, 49); - Товариші, що це за розмови? - спалахнув Рябов.. - Ну, дай же сказати людині! - перепинили його товариші (Довж., І, 1958, 455); - Буває ж отаке з людиною, - задумався Роман Блаженко. - Дома його вже либонь занесли в без вісті пропавші (Гончар, III, 1959, 333); // Уживається у значенні узагальненого або займенникового звертання (часто з означенням). - Ой, що ти, Свириде.. Що ти, людина дорога (Стельмах, II, 1962, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | людина | люди |
Родовий | людини | людей |
Давальний | людині | людям |
Знахідний | людину | людей |
Орудний | людиною | людьми |
Місцевий | на/у людині | на/у людях |
Кличний | людино | люди |