лядка
ЛЯДКА, и, ж. Зменш. до ляда. Швиденько подався [Охрім] у другий куток, та, трохи відсунувши якусь скриньку, підняв лядку, витяг з якогось темничка барильце (Вовчок, VI, 1956, 282); * У порівн. Вікна якісь чудні: на п'ять шибок - чотири внизу, а вгорі тільки одна, ..ще й одчиняється знизу догори неначе лядка (Н.-Лев., IV, 1956, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лядка | лядки |
Родовий | лядки | лядок |
Давальний | лядці | лядкам |
Знахідний | лядку | лядки |
Орудний | лядкою | лядками |
Місцевий | на/у лядці | на/у лядках |
Кличний | лядко | лядки |