ляп
ЛЯП, виг., розм . Уживається як присудок за знач. ляпати 1, 2. Пташки із гнізда додолу якось ляп - Лисичка зараз хап та хап (Гл., Вибр., 1951, 125); Вам на бриль ціла лопатка глини: - Ляп! (Вишня, І, 1956, 305); Вовк повернувсь другим боком, усунув хвоста в ту проломину та ляп, ляп хвостом (Барв., Опов.., 1902, 244); Хтось мене ляп по руці (Коцюб., II, 1955, 41).