ляпнути
ЛЯПНУТИ, ну, неш, док . 1. неперех . Однокр. до ляпати. Дві краплі ляпнули на білу стіну (Н.-Лев., IV, 1956, 164); - Та помалу ти з тим квачем! Ось на мене ляпнуло! (Л. Укр., III, 1952, 650); Замість на другий бік [перескочити], ляпнув у саму середину рова (Фр., II, 1950, 101); Буба скинув ковдру і босими ногами ляпнув об підлогу (Донч., VI, 1957, 385); [Павло:] Один ляпне, другий не розчолопа, а третій не второпа, і стане така купа брехні, що й в оберемок не забереш (Кроп., II, 1958, 370).
2. неперех., розм. Стукнути, видавши певний звук (про предмети). Коли за Тоською ляпнули двері, Кесар жваво запорався у квартирі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 33); // перех., перен . Кинути що-небудь з певним звуком. Вийнявши з бокової кишені обтріпану колоду карт, ляпнув її на стіл (Тют., Вир, 1964, 163).
3. неперех., перен., фам. Те саме, що пропасти. - Уже нема нашого царя-батюшки.. - Що ж мені тепер робити з помазаником божим? ..Хіба гроші ляпнуть? (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 136); Ляпнули мої драні чоботи, ляпнула торбинка, з якою я пас чужу худобу, батькове шевське приладдя (Панч, В дорозі, 1959, 100).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ляпну | ляпнемо |
2 особа | ляпнеш | ляпнете |
3 особа | ляпне | ляпнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ляпнув | ляпнули |
Жіночий рід | ляпнула | |
Середній рід | ляпнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ляпнімо | |
2 особа | ляпни | ляпніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | ляпнувши |