ліки
ЛІКИ, ів, мн . Речовини, препарати, які використовуються для лікування. Вона швидко заслабла на сухоти, довго лічилась усякими ліками (Н.-Лев., IV, 1956, 229); Ліки треба давати хворому в точно призначений час і в тій дозі, яку приписано (Заг. догляд за хворими, 1957, 14); // перен . Про те, що несе полегшення, заспокоєння. В гарячці я палав, і рани Були гарячі, як вогонь. Дала ти ліки незрівнянні Своїх очей, своїх долонь (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ліки | |
Родовий | ліків | |
Давальний | лікам | |
Знахідний | ліки | |
Орудний | ліками | |
Місцевий | на/у ліках | |
Кличний | ліки |
лік
ЛІК1, у, ч .1. Те саме, що лічіння; лічба. Збилися куми з ліку, коли несли найменшого хрестити, нарекли наздогад Степаном (Гончар, Таврія, 1952, 14); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам. Низький уклін серцям народним І робітничим шлю рукам (Рильський, 300 літ, 1954, 26).
@ Без ліку - про велику кількість кого-, чого-небудь; дуже багато. А людей, людей! без ліку, та все чужі - минають і не глянуть на тебе (Вовчок, І, 1955, 14); Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (Довж., III, 1960, 41); Вести лік чому - рахувати що-небудь. Тільки серце і годинник ведуть невмолимо свій одноманітний лік секундам (Кучер, Трудна любов, 1960, 385); Втрачати (втратити, губити, загубити, згубити, забувати, забути і т. ін.) лік чому - збиватися в підрахунках. Втративши лік годинам і дням, жив Анатолій у тому вагончику (Руд., Остання шабля, 1959, 498); Сьогодні дням і числам Я загубила лік (Л. Укр., І, 1951, 36); Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю (Шевч., II, 1953, 210); Не знати ліку чому: а) не вміти рахувати. Приніс чоловік гроші, двадцять п'ять рублів. Я й не хотіла брати, бо я ліку бумажкам не знаю (Барв., Опов.., 1902, 267); б) мати дуже багато чого-небудь. Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає (Укр.. присл.., 1955, 4).
2. Результат, наслідок підрахунків. Там горлиця туркоче віддалік, Літам зозуля підбиває лік (Дор., Літа.., 1957, 26).
ЛІК2, у, ч., рідко. Те саме, що ліки. Я зладжу лік, щоб болю вам влекшив [полегшив] (Фр., XIII, 1954, 57); [Лікар:] Спокійне, впорядковане життя - найкращий лік проти всяких справжніх і можливих хвороб (Л. Укр., II, 1951, 49); Ох, мені тим ліком [виплакати печалі] погоїтись трудно: Сліз мені немає, а в душі так нудно (Крим., Вибр., 1965, 113).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лік | ліки |
Родовий | ліку | ліків |
Давальний | лікові, ліку | лікам |
Знахідний | лік | ліки |
Орудний | ліком | ліками |
Місцевий | на/у ліку | на/у ліках |
Кличний | ліку | ліки |