лісовпорядник
ЛІСОВПОРЯДНИК, а, ч. Той, хто здійснює лісовпорядження. Лісовпорядники складають плани ведення лісового господарства (Колг. Укр., 10, 1960, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лісовпорядник | лісовпорядники |
Родовий | лісовпорядника | лісовпорядників |
Давальний | лісовпорядникові, лісовпоряднику | лісовпорядникам |
Знахідний | лісовпорядника | лісовпорядників |
Орудний | лісовпорядником | лісовпорядниками |
Місцевий | на/у лісовпоряднику, лісовпорядникові | на/у лісовпорядниках |
Кличний | лісовпоряднику | лісовпорядники |