ліцензіар
ЛІЦЕНЗІАР, -а, ч. 1. Одна зі сторін ліцензійного договору (угоди) – власник (фізична або юридична особа) ліцензії, винаходу, патенту, виробничих або інших знань, досвіду тощо, який передає на певних умовах та у відповідних межах своєму контрагентові (ліцензіату) права на їх використання за передбачену ліцензійним договором винагороду. 2. Орган, уповноважений видавати ліцензії на певні види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ліцензіар | ліцензіари |
Родовий | ліцензіара | ліцензіарів |
Давальний | ліцензіарові, ліцензіару | ліцензіарам |
Знахідний | ліцензіара | ліцензіарів |
Орудний | ліцензіаром | ліцензіарами |
Місцевий | на/у ліцензіарі | на/у ліцензіарах |
Кличний | ліцензіаре | ліцензіари |