магнето
МАГНЕТО, невідм., с. Електромагнітний генератор для утворення іскри, що запалює пальну суміш у двигунах внутрішнього згоряння. Генератори, в яких магнітне поле утворене стальними магнітами, називаються магнето (Фізика, II, 1957, 163); Михайло оглянув мотор,.. перевірив магнето (Зар., Світло, 1961, 74).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | магнето | магнето |
Родовий | магнето | магнето |
Давальний | магнето | магнето |
Знахідний | магнето | магнето |
Орудний | магнето | магнето |
Місцевий | на/у магнето | на/у магнето |
Кличний | магнето | магнето |