майоріти
МАЙОРІТИ, майорить і рідко майоріє, недок . 1. Невиразно виднітися вдалині; маячити (див . маячити1). І розходяться, клубочаться тумани, Вдалині Трипілля майорить... (Нагн., Вибр., 1957, 14); Уже в степу багаття догора, над чорним полем ледве майоріє... (Гонч., Вибр., 1959, 57).
2. Те саме, що мигтіти 1. А квіток - так і рябіють, метелики так і майорять (Тесл., Вибр., 1936, 35); Здавалось - цілий світ у водах, між купав, Тремтів і майорів, одбившися яскраво (Рильський, Поеми, 1957, 213); На красунях майоріли дивні вбрання (Ільч., Серце жде, 1939, 170); Я озирнувся: чимало людей стояло з непокритими головами, а повітря над ними майоріло шапками (Мур., Бук. повість, 1959, 124).
3. Коливатися під дією вітру. Тільки чуприна майорить (Номис, 1864, № 4419); Усе лякало нас: трава, що тихо майоріла, і гаю дальнього стіна, що в заході горіла (Л. Укр., І, 1951, 458); Майорять під морозним вітром червоні знамена (Довж., І, 1958, 50).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | майорю | майоримо |
2 особа | майориш | майорите |
3 особа | майорить | майорять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | майорітиму | майорітимемо |
2 особа | майорітимеш | майорітимете |
3 особа | майорітиме | майорітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | майорів | майоріли |
Жіночий рід | майоріла | |
Середній рід | майоріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | майорімо | |
2 особа | майори | майоріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | майорячи | |
Минулий час | майорівши |