мантилья
МАНТИЛЬЯ, ї, ж . 1. В іспанок - покривало з мережива або шовку для накривання голови й плечей. * У порівн. Вже блакитний шовк неба покрився мереживом чорних гіллячок, наче ажурною мантильєю (Коцюб., II, 1955, 249).
2. заст. Коротка жіноча накидка без рукавів. Лакеї несли вже оберемками жіночі накидки, мантильї (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 30); * У порівн. Обруси молодиці напинають на плечі, як мантильї (Н.-Лев., II, 1956, 402).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мантилья | мантильї |
Родовий | мантильї | мантилей |
Давальний | мантильї | мантильям |
Знахідний | мантилью | мантильї |
Орудний | мантильєю | мантильями |
Місцевий | на/у мантильї | на/у мантильях |
Кличний | мантильє | мантильї |