мастильник
МАСТИЛЬНИК, а, ч. Робітник, що змащує деталі машин і т. ін. Можна букси попалити, Коли масла не підлити. І мастильника повсюди Поважають добрі люди (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 65); Централізоване змащування агрегатів вуглезбагачення [на Дніпродзержинському коксохімічному заводі] зробило непотрібною професію мастильника (Ком. Укр., 12, 1964, 41).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мастильник | мастильники |
Родовий | мастильника | мастильників |
Давальний | мастильникові, мастильнику | мастильникам |
Знахідний | мастильника | мастильників |
Орудний | мастильником | мастильниками |
Місцевий | на/у мастильнику, мастильникові | на/у мастильниках |
Кличний | мастильнику | мастильники |