матушка
МАТУШКА, и, ж ., розм., заст. 1. Дружина священика; паніматка. Попенко розказує про своїх знайомих бурсаків,.. про п'яницькі бенкети,.. про попівен, попів, матушок... (Мирний, І, 1954, 340); - Та чого ж ти стоїш тумою? - закричала матушка до о. Ананія. - Треба бігти, о господи! (Панч, В дорозі, 1959, 15).
2. Черниця. Благочинних матушок, Оврамію та Феонію, вона [ігуменя] прохала підтримувати Софію своїм авторитетом (Мик., II, 1957, 394).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | матушка | матушки |
Родовий | матушки | матушок |
Давальний | матушці | матушкам |
Знахідний | матушку | матушок |
Орудний | матушкою | матушками |
Місцевий | на/у матушці | на/у матушках |
Кличний | матушко | матушки |