меблювальник
МЕБЛЮВАЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається меблюванням (квартир, кімнат і т. ін.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | меблювальник | меблювальники |
Родовий | меблювальника | меблювальників |
Давальний | меблювальникові, меблювальнику | меблювальникам |
Знахідний | меблювальника | меблювальників |
Орудний | меблювальником | меблювальниками |
Місцевий | на/у меблювальнику, меблювальникові | на/у меблювальниках |
Кличний | меблювальнику | меблювальники |