меблі
МЕБЛІ, ів, мн. Предмети обстановки квартири, кімнати і т. ін. Скрізь без ладу розстановлені меблі: стільці, ослонці, канапи (Вас., III, 1960, 193); Єдиними меблями в цьому приміщенні був тапчан з солом'яним сінником та крісло (Вільде, Сестри.., 1958, 21); // перен. Про людей, які не заслуговують на увагу, але постійно присутні десь. Він укупі ще з кількома подібними інвалідами належав до постійних меблів при всяких [судових] розправах (Фр., VII, 1951, 308).
@ Для (задля) меблів бути (сидіти і т. ін.) де - не відповідати своєму призначенню, не відігравати ніякої ролі де-небудь, у якій-небудь справі. - А я хіба тут задля меблів сиджу? (Ткач, Плем'я.., 1961, 99).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | меблі | |
Родовий | меблів | |
Давальний | меблям | |
Знахідний | меблі | |
Орудний | меблями | |
Місцевий | на/у меблях | |
Кличний | меблі |