мегер
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мегер | мегери |
Родовий | мегера | мегерів |
Давальний | мегерові, мегеру | мегерам |
Знахідний | мегер | мегери |
Орудний | мегером | мегерами |
Місцевий | на/у мегері | на/у мегерах |
Кличний | мегере | мегери |
мегера
МЕГЕРА, и, ж. 1. У давньогрецькій міфології - одна з трьох богинь помсти.
2. перен., зневажл. Зла, сварлива жінка. - А як знайдемо філоксеру, то ті мегери й очі з лоба повидирають нам (Коцюб., І, 1955, 196); - А цю твою стару мегеру, оцю Сусанну Петрівну.. треба було б добре провчити, щоб не вела провокаційних розмов (Собко, Нам спокій.., 1959, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мегера | мегери |
Родовий | мегери | мегер |
Давальний | мегері | мегерам |
Знахідний | мегеру | мегер |
Орудний | мегерою | мегерами |
Місцевий | на/у мегері | на/у мегерах |
Кличний | мегеро | мегери |