мелодрама
МЕЛОДРАМА, и, ж. 1. заст. Драма з музикою та співом. До появи М. С. Щепкіна та К. Т. Соленика у російських, а також і нечисленних тоді українських театрах перше місце займали мелодрама та водевіль (Життя К.-Карого, 1957, 199).
2. Драматургійний жанр, для якого характерні перебільшені драматичні ефекти та моралізація; твір цього жанру. Знання життя народу допомагало йому [М. Кропивницькому] перетворювати мелодрами на високохудожні реалістичні полотна, які хвилювали глядача своєю життєвою правдою (Минуле укр. театру, 1953, 31); Мелодрама перероблювалась на веселий водевіль на очах у навіть не здивованої публіки (Смолич, Театр.., 1940, 173).
3. перен. Про яку-небудь подію, переживання, що відзначаються неприродністю, зовнішніми ефектами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мелодрама | мелодрами |
Родовий | мелодрами | мелодрам |
Давальний | мелодрамі | мелодрамам |
Знахідний | мелодраму | мелодрами |
Орудний | мелодрамою | мелодрамами |
Місцевий | на/у мелодрамі | на/у мелодрамах |
Кличний | мелодрамо | мелодрами |