мелодійність
МЕЛОДІЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. мелодійний 1; милозвучність. Йому здалося, що його голос набув ще дужчої сили й мелодійності, ніжності та грації, виразності і краси (Ю. Янов., II, 1954, 106); Глибоким змістом і своєю чарівною красою, задушевністю, м'якою мелодійністю численні словацькі пісні нагадують пісні українські (Гончар, Зустрічі.., 1950, 24); Коли ми чуємо ім'я Тараса Шевченка, воно передусім асоціюється в нас з ім'ям великого геніального поета, твори якого вражають багатством думки, силою й глибиною почуття, чарують розмаїтістю художньої форми, мелодійністю мови... (Рад. літ-во, 2, 1961, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мелодійність | мелодійності |
Родовий | мелодійності, мелодійности | мелодійностей |
Давальний | мелодійності | мелодійностям |
Знахідний | мелодійність | мелодійності |
Орудний | мелодійністю | мелодійностями |
Місцевий | на/у мелодійності | на/у мелодійностях |
Кличний | мелодійносте | мелодійності |