меломан
МЕЛОМАН, а, ч. Той, хто пристрасно любить музику та спів. Доки італійської опери для всього міста немає, можна лише деяким, особливо завзятим меломанам перебуватися сякими-такими концертами (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 245); Селецький - меломан, сам інколи творить симфонії для домашньої насолоди (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 403).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | меломан | меломани |
Родовий | меломана | меломанів |
Давальний | меломанові, меломану | меломанам |
Знахідний | меломана | меломанів |
Орудний | меломаном | меломанами |
Місцевий | на/у меломані, меломанові | на/у меломанах |
Кличний | меломане | меломани |