мертвецький
МЕРТВЕЦЬКИЙ, а, е. 1. Такий, як у мерця; власт. мерцеві. Світло ліхтарні, яку держав [Спориш] у руці, падало скісно на його лице та надавало йому страшенний, мертвецький вираз (Фр., II, 1950, 279); Господиня побачила у вікно щось таке, від чого її хороше, з легким рум'янцем обличчя взялося мертвецькою блідістю (Д. Бедзик, Плем'я.., 1958, 62); - Ви розумієте мене? - нахилився я до нього [хворого]. І мертвецькі очі раптово поширились, здавалось, загорілись, забились в них останки життя (Ірчан, II, 1958, 175).
@ Мертвецький сон - міцний, непробудний сон. Лушня надвечір знемігся та, завалившись на солому в стодолі, захріп мертвецьким сном (Мирний, II, 1954, 238); * Образно. Постелила [берізка] свій лист кругом себе по землі, а сама заціпеніла на довгий мертвецький сон зимовий (Март., Тв., 1954, 461).
2. перен., рідко. Позбавлений ознак життя. Серед загальної мертвецької тиші заляканих дітей почулося з кута з остатньої лавки голосне хлипання (Фр., IV, 1950, 237).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мертвецький | мертвецька | мертвецьке | мертвецькі |
Родовий | мертвецького | мертвецької | мертвецького | мертвецьких |
Давальний | мертвецькому | мертвецькій | мертвецькому | мертвецьким |
Знахідний | мертвецький, мертвецького | мертвецьку | мертвецьке | мертвецькі, мертвецьких |
Орудний | мертвецьким | мертвецькою | мертвецьким | мертвецькими |
Місцевий | на/у мертвецькому, мертвецькім | на/у мертвецькій | на/у мертвецькому, мертвецькім | на/у мертвецьких |