метис
МЕТИС, а, ч. 1. Тварина або рослина, виведена метизацією. Тепер колгосп має 500 тонкорунних овець і 300 метисів (Колг. Укр., 7, 1958, 26).
2. Нащадок від шлюбу між представниками різних рас. Не раз спалахувала Канада повстаннями, що були затоплені в крові. Два рази повставали індійці і метиси і біла біднота під проводом французького революціонера Луї Рієля (Ірчан, II, 1958, 338).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | метис | метиси |
Родовий | метиса | метисів |
Давальний | метисові, метису | метисам |
Знахідний | метиса | метисів |
Орудний | метисом | метисами |
Місцевий | на/у метисі | на/у метисах |
Кличний | метисе | метиси |