метушливість
МЕТУШЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. метушливий. Саксаганський домігся високої культури постановок, загального піднесення тону, повного темпу без жодної метушливості (Життя Саксаганського, 1957, 228); Дзвінко, жагуче-пристрасно видзвонювали, втрашивши свою зимову метушливість, синички (Коз., Сальвія, 1959, 195); Місто одразу загубило свою спокійну метушливість (Ю. Янов., І, 1958, 198).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | метушливість | метушливості |
Родовий | метушливості, метушливости | метушливостей |
Давальний | метушливості | метушливостям |
Знахідний | метушливість | метушливості |
Орудний | метушливістю | метушливостями |
Місцевий | на/у метушливості | на/у метушливостях |
Кличний | метушливосте | метушливості |