механообробний
МЕХАНООБРОБНИЙ, а, е. Стос. до механічної обробки (деталей машин і механізмів). Головний резерв для підвищення рівня використання прокату чорних металів у машинобудуванні - це зменшення технологічних відходів у заготівельних і механообробних цехах (Ком. Укр., 3, 1963, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | механообробний | механообробна | механообробне | механообробні |
Родовий | механообробного | механообробної | механообробного | механообробних |
Давальний | механообробному | механообробній | механообробному | механообробним |
Знахідний | механообробний, механообробного | механообробну | механообробне | механообробні, механообробних |
Орудний | механообробним | механообробною | механообробним | механообробними |
Місцевий | на/у механообробному, механообробнім | на/у механообробній | на/у механообробному, механообробнім | на/у механообробних |