миртовий
МИРТОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мирт. Миртове дерево; // Зробл. з гілок мирта. Старший дружба з миртовим вінком на полумиску, застеленим великою, квітчастою тонкою хусткою, вступив у сіни й застукав тричі в двері світлиці, де була панна молода (Мак., Вибр., 1954, 212).
2. у знач. ім. миртові, вих, мн. Родина дерев і кущів (переважно вічнозелених), багатих на ефірну олію, до якої входять мирт, евкаліпт, гвоздичне дерево та ін.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | миртовий | миртова | миртове | миртові |
Родовий | миртового | миртової | миртового | миртових |
Давальний | миртовому | миртовій | миртовому | миртовим |
Знахідний | миртовий, миртового | миртову | миртове | миртові, миртових |
Орудний | миртовим | миртовою | миртовим | миртовими |
Місцевий | на/у миртовому, миртовім | на/у миртовій | на/у миртовому, миртовім | на/у миртових |