митарство
МИТАРСТВО, а, с., книжн. Важкі переживання; страждання, муки. Чи ще митарство? чи вже буде? Буде, буде, бо холодно, Мороз розум будить (Шевч., І, 1963, 242); // перев. мн. Те саме, що поневіряння. В самій Ялті купання погане.., а загородні митарства мені обридли (Л. Укр., V, 1956, 241); Після голодних митарств у Тернополі Погиба разом з п'ятьма тисячами петлюрівців потрапив до багнистого Вадовецького табору, збудованого ще австрійцями для російських полонених (Стельмах, II, 1962, 244).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | митарство | митарства |
Родовий | митарства | митарств |
Давальний | митарству | митарствам |
Знахідний | митарство | митарства |
Орудний | митарством | митарствами |
Місцевий | на/у митарстві | на/у митарствах |
Кличний | митарство | митарства |