мнимий
МНИМИЙ, а, е. Який насправді не існує, не має місця; уявний, гаданий. Отже, річ формально може мати ціну, не маючи вартості. Вираз ціни є тут мнимий.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 106); При ураженні електричним струмом смерть часто бував лише мнимою (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 143).
2. Несправжній, удаваний. Мнимий монгол зліз із коня, скинув із себе кожух (Фр., VI, 1951, 91); Ленін рішуче виступав проти всіх, хто, прикриваючись мнимою революційністю, відкидав кращі завоювання культури минулого (Біогр. Леніна, 1955, 252).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мнимий | мнима | мниме | мнимі |
Родовий | мнимого | мнимої | мнимого | мнимих |
Давальний | мнимому | мнимій | мнимому | мнимим |
Знахідний | мнимий, мнимого | мниму | мниме | мнимі, мнимих |
Орудний | мнимим | мнимою | мнимим | мнимими |
Місцевий | на/у мнимому, мнимім | на/у мнимій | на/у мнимому, мнимім | на/у мнимих |