мокнути
МОКНУТИ і МОКТИ, мокну, мокнеш; мин. ч. мокнув і мок; недок. 1. Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. Цілих десять день довелося пану Суботі їхати отак.., мокнути й мерзнути по дорозі (Фр., VIII, 1952, 88); - Годі тобі у воді мокнути. Лізь у шлюпку (Собко, Скеля.., 1961, 136); // Псуватися від надлишку вологи. Дощі... Хліб у полі некошений мок... (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 51).
Мокнути під дощем (на дощі) - робитися мокрим, вологим від дощу. Зараз город обступили [половці]. Мов залізним обручем, Шатри в коло розложили. Щоб не мокнуть під дощем (Фр., XIII, 1954, 368); Під стіну Антон поскладав дерево, щоб воно не мокло на дощі (Чорн., Потік.., 1956, 9).
2. тільки 3 ос. Лежати у воді або в якій-небудь іншій рідині для набуття певних властивостей. Намочили шкури у таких здорових шапликах, мокнуть ті шкури та й мокнуть (Мирний, І, 1954, 222); Мокнув у спирті шафран, гостро лоскочучи ніздрі (Коцюб., II, 1955, 359); На закуску мокли в молоці жирні голландські оселедці, а другі, малосольні, кухар повісив у димарі (Тулуб, В степу.., 1964, 219).
3. тільки 3 ос. Виділяти гній, сукровицю, лімфу (про рану, шкірну хворобу тощо). Рана мокне.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мокну | мокнемо |
2 особа | мокнеш | мокнете |
3 особа | мокне | мокнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мокнутиму | мокнутимемо |
2 особа | мокнутимеш | мокнутимете |
3 особа | мокнутиме | мокнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мок | мокли |
Жіночий рід | мокла | |
Середній рід | мокло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мокнімо | |
2 особа | мокни | мокніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мокнучи | |
Минулий час | мокши |