мокріти
МОКРІТИ, ію, ієш, недок. Робитися мокрим (у 1 знач.), вологим. Січе дощ.., все дужче мокріє на Шумейкові одяг (Шиян, Баланда, 1957, 64); Коли він втомлювався, а довгі коси мокріли од поту, вони [Раїса з Тасею] позволяли йому спочити (Коцюб., І, 1955, 320); По коліно в болоті грузне кінь, в натузі везе кладь, мокріє, лисніє (Горд., Дівчина.., 1954, 126); Очі у баби мокріють, вона мовчки їх витирає (Ю. Янов., II, 1954, 188).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мокрію | мокріємо |
2 особа | мокрієш | мокрієте |
3 особа | мокріє | мокріють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мокрітиму | мокрітимемо |
2 особа | мокрітимеш | мокрітимете |
3 особа | мокрітиме | мокрітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мокрів | мокріли |
Жіночий рід | мокріла | |
Середній рід | мокріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мокріймо | |
2 особа | мокрій | мокрійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мокріючи | |
Минулий час | мокрівши |