молоти
МОЛОТИ, мелю, мелеш, недок., перех. і без додатка. 1. Перетворювати на борошно зерно, роздрібнюючи, розтираючи його. Млин меле, мука буде; язик меле, біда буде (Номис, 1864, № 1124); - Що маєш молоти? - завзято вигукував мельник. - Маємо кукурудзу... - пхались до нього дівки (Коцюб., II, 1955, 355); Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків; поскрипуючи, вони мололи їй зерно І на чорний хліб, І на разову паску (Стельмах, Хліб... 1959, 36); // Роздрібнюючи, розтираючи що-небудь, перетворювати на порошок. Мати рве на. городі росисту цибулю, меле пляшкою сіль і кладе з сухою паляницею до торби-рукава... (Кос., Новели, 1962, 13); Лариса насаджувала квіти, .. молола каву, вишивала гладдю і хрестиком (Руд., Остання шабля, 1959, 12); Хто аж давився та запихався пирогами, хто, мов на жорнах, молов на зубах смачні хрящі смаженої риби (Мирний, III, 1954, 288); * Образно. Поставили на стіл вареників макітру І пляшку - свашку всіх мирян. "А нум, мірошнику, молоть без вітру", - Сказав, шуткуючи, Дем'ян (Гл., Вибр., 1951, 155); * У порівн. Говорить, як млин. меле.
2. перен., фам. Верзти нісенітницю; теревенити. [Одарка:] Годі казна-що молоти! Краще ти мені борошна позич (Мирний, V, 1955, 234); - Пани, ох! Наїхали, будуть землю ділити.... - Яку землю? Що ти мелеш! (Коцюб., II, 1955, 23); - Ти, Льоньку, кинь дурниці молоти (Собко, Любов, 1935, 81).
@ Молоти хвостиком - махати хвостиком. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Сл. Гр.); Молоти язиком див. язик; Ні кувати ні молоти див. кувати1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мелю | мелемо |
2 особа | мелеш | мелете |
3 особа | меле | мелють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | молотиму | молотимемо |
2 особа | молотимеш | молотимете |
3 особа | молотиме | молотимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | молов | мололи |
Жіночий рід | молола | |
Середній рід | мололо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мелімо | |
2 особа | мели | меліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мелючи | |
Минулий час | моловши |
молот
МОЛОТ, а, ч . 1. Великого розміру молоток для подрібнення каменю, для кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін. Блищала мідна посуда.., і тремтіли під молотом майстра нові мідниці (Коцюб., II, 1955, 124); І прийде час, коли ми без тривоги перекуєм на молоти мечі (Сос., Солов. далі, 1957, 67); *У порівн. Дошкульні слова молотами відлунюють в голові (Стельмах, Хліб.., 1959, 55).
^ Серп і молот - державна емблема Радянського Союзу, що зображується на гербі і державних прапорах; уособлює непорушний союз робітників і селян та їхню творчу працю. Шелестять на виднокрузі прапорів червоні крила, а на них промінням грають серп і молот (Гур., Друзі.., 1959, 10); Селянський серп і молот робітничий Словами промовляють у світи: Єднайтеся! (Вирган, Квіт. береги, 1950, 93).
2. Машина ударної дії для обробки металевих заготовок і матеріалів способом тиску. Переведення штампування з пароповітряних штампувальних молотів на механічні кувальні преси.. скорочує наступну обробку в 2 - 3 рази (Ком. Укр., З, 1960, 31); В кузні молот не простий, В кузні молот - паровий... (Бойко, Ростіть.., 1959, 55).
3. Спортивний снаряд для кидання, що складається з металевого ядра з тросом. Обертаючи 7-кілограмовий молот, спортсмен утримує на тонкому сталевому тросі 300 кілограмів (Наука.., 7, 1967, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | молот | молоти |
Родовий | молота | молотів |
Давальний | молотові, молоту | молотам |
Знахідний | молот | молоти |
Орудний | молотом | молотами |
Місцевий | на/у молоті | на/у молотах |
Кличний | молоте | молоти |
молотити
МОЛОТИТИ, очу, отиш, недок., перех. і неперех. 1. Вибивати зерно з колосся, волоття, стручків і т. ін. Хліб складали в стіжки й молотили на току проти неба (Н.-Лев., II, 1956, 218); Молотити сочевицю можна на зернових молотарках (Зерн. боб. культ., 1956, 70); Він умів жати, косити, в'язати, возити, ворушити, молотити (Смолич, І, 1947, 108).
2. перен., розм. Бити когось чим-небудь. В одній хвилі кілька дужих хлопців розпростерло бідних лакеїв насеред гостинця та й давай молотити їх ломаками (Фр., III, 1950, 151); Дівчата жартівливо молотили кулаками Марка (Коп., Тв., 1955, 372); // чим по чому, Ударяти. Миша молотить паличкою по долівці, щось приспівує (Вас., III, 1960, 275); Рязанов над силу молотив колотушкою по дзеркальних вічках контейнера (Логв., Давні рани, 1961, 47).
3. перен., фам. Їсти з великим апетитом, із жадобою. Як побачив [Ригорович] добру страву та ще з свіжою рибою, так і прийнявсь молотити, неначе ще нічого зранку і не їв (Кв.-Осн., II, 1956, 167); [Варвара:] А тепер навіть попи ковбасу в піст молотять та ще й горілкою запивають... (Корн., II, 1955, 303).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | молочу | молотимо |
2 особа | молотиш | молотите |
3 особа | молотить | молотять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | молотитиму | молотитимемо |
2 особа | молотитимеш | молотитимете |
3 особа | молотитиме | молотитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | молотив | молотили |
Жіночий рід | молотила | |
Середній рід | молотило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | молотімо | |
2 особа | молоти | молотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | молотячи | |
Минулий час | молотивши |