молотобоєць
МОЛОТОБОЄЦЬ, бійця, ч. Помічник коваля, який працює великим молотом; робітник ковальського цеху. Згодом, вбившись у силу, я став у батька за молотобійця (Минуле укр. театру, 1953, 10); Край села на горбику батькова кузня.. Гупав молотом Ларивон - надійний батьків молотобоєць (Руд., Остання шабля, 1959, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | молотобоєць | молотобійці |
Родовий | молотобійця | молотобійців |
Давальний | молотобійцеві, молотобійцю | молотобійцям |
Знахідний | молотобійця | молотобійців |
Орудний | молотобійцем | молотобійцями |
Місцевий | на/у молотобійці | на/у молотобійцях |
Кличний | молотобійцю | молотобійці |