москалів
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | москалів | москалева | москалеве | москалеві |
Родовий | москалевого | москалевої | москалевого | москалевих |
Давальний | москалевому | москалевій | москалевому | москалевим |
Знахідний | москалів, москалевого | москалеву | москалеве | москалеві, москалевих |
Орудний | москалевим | москалевою | москалевим | москалевими |
Місцевий | на/у москалевому, москалевім | на/у москалевій | на/у москалевому, москалевім | на/у москалевих |
москаль
МОСКАЛЬ, я, ч., заст. 1. Вояк, солдат. Баба-повитуха в чистій сорочці.. командувала молодицями, неначе генерал москалями (Н.-Лев., III, 1956, 109); Нема нікого, тільки москалі на варті (Коцюб., III, 1956, 350); Не було ні хвилини, щоб Яків не допікав матері, чого вона вдруге заміж пішла й нащо вона його в москалі запроторила (Григ., Вибр., 1959, 140).
2. Росіянин. - Всяке ледащо норовить, як би козака в грязь затоптати. - Не діждуть вони сього, невірнії душі! - каже Шрам.. - Отже, щоб не діждали, батьку, так треба нам з москалем за руки держатись (П. Куліш, Вибр., 1969, 94); Говорять [галичани-емігранти] увесь час по-російськи, але з таким "акцентами, що навіть не москалям "вуха в'януть" (Л. Укр., V, 1956, 362).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | москаль | москалі |
Родовий | москаля | москалів |
Давальний | москалеві, москалю | москалям |
Знахідний | москаля | москалів |
Орудний | москалем | москалями |
Місцевий | на/у москалі, москалеві | на/у москалях |
Кличний | москалю | москалі |