моторобудівник
МОТОРОБУДІВНИК, а, ч. Той, хто займається будівництвом, виготовленням моторів. Моторобудівники Харківського заводу "Серп і молот" збільшують випуск дизелів для тракторів і самохідних комбайнів (Роб. газ., 28.ХІ 1962, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | моторобудівник | моторобудівники |
Родовий | моторобудівника | моторобудівників |
Давальний | моторобудівникові, моторобудівнику | моторобудівникам |
Знахідний | моторобудівника | моторобудівників |
Орудний | моторобудівником | моторобудівниками |
Місцевий | на/у моторобудівнику, моторобудівникові | на/у моторобудівниках |
Кличний | моторобудівнику | моторобудівники |