мотуззя
МОТУЗЗЯ, я, с . Збірн. до мотуз і мотузок. Він торгував маззю, мотуззям, заліззям і всякою всячиною (Фр., V, 1951, 209); Вночі пов'язали [моряки] пояси, мотуззя, сорочки і по скелі спустилися до моря (Мушк., Серце.., 1962, 232); * У порівн. Гнівом загоряються очі в діда, жили напружились, як мотуззя, м'язи на руках випинаються, мов ремінні (Вас., Незібр. тв., 1941, 87).
@ Мотуззя крутити (сукати) з кого - те саме, що Мотузки крутити (сукати) (див. мотузок). Гнат Сторожук не з тих покірних і хлипких людей, з яких можна мотуззя сукати (Кол., Терен.., 1959, 71).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мотуззя | |
Родовий | мотуззя | |
Давальний | мотуззю | |
Знахідний | мотуззя | |
Орудний | мотуззям | |
Місцевий | на/у мотуззі | |
Кличний | мотуззя |