мряковитий
МРЯКОВИТИЙ, а, е. Із незначним туманом, мрякою. Мряковитої осінньої ночі в лісах під Києвом об'єднана колона південців [партизанів із Таврії] нарешті зустрілася з регулярними радянськими військами (Гончар, II, 1959, 145).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мряковитий | мряковита | мряковите | мряковиті |
Родовий | мряковитого | мряковитої | мряковитого | мряковитих |
Давальний | мряковитому | мряковитій | мряковитому | мряковитим |
Знахідний | мряковитий, мряковитого | мряковиту | мряковите | мряковиті, мряковитих |
Орудний | мряковитим | мряковитою | мряковитим | мряковитими |
Місцевий | на/у мряковитому, мряковитім | на/у мряковитій | на/у мряковитому, мряковитім | на/у мряковитих |