мус
МУС1, у, ч. Солодка страва зі збитого в піну фруктового чи ягідного сиропу з желатином або манними крупами. Машини полегшили цілий ряд трудомістких процесів (обчищення та різання овочів, приготування м'ясної й рибної січеної маси, тіста, збивання мусів і т. д.) (Технол. пригот. їжі, 1957, 8); На десерт є великий вибір киселів, мусів (Рад. Укр., 13.11 1971, 4); Малиновий мус.
МУС2, у, ч., діал. Примус (див. примус1). - Ні, пане, - мовив твердо Гриць.. - Я не піду з вами [повстанцями]. Я цісареві присягав.- Але з мусу, Грицю! (Фр., III, 1950, 321); - За хлопа ніхто не подбає. Хлопові мус прийшов - самому дбати (Ю-. Янов., І, 1954, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мус | муси |
Родовий | мусу | мусів |
Давальний | мусові, мусу | мусам |
Знахідний | мус | муси |
Орудний | мусом | мусами |
Місцевий | на/у мусі | на/у мусах |
Кличний | мусе | муси |