муслін
МУСЛІН, у, ч. Легка, тонка й м'яка тканина. Вона [Сусанна] проплила од порога до столу, мов літня хмара, в своїх муслінах, по яких лізли урозтіч якісь безглузді лапаті квітки (Коцюб., II, 1955, 366);* Образно. Вітер упав, вияснилося небо, але йшли морем широкі плисковаті хвилі, всі у піні, що тяглася за ними лахміттям брудно-білого мусліну (Тулуб, Людолови, І, 1957, 317).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | муслін | мусліни |
Родовий | мусліну | муслінів |
Давальний | муслінові, мусліну | муслінам |
Знахідний | муслін | мусліни |
Орудний | мусліном | муслінами |
Місцевий | на/у мусліні | на/у муслінах |
Кличний | мусліне | мусліни |