мігрант
МІГРАНТ, -а, ч. Особа або тварина, яка здійснює міграцію з одного місцеперебування в інше. // Людина, яка свідомо та з власної волі перетинає державні або адміністративно-територіальні кордони з метою зміни місця проживання або без такої зміни; при цьому вона може бути за типовою ознакою внутрішнім і зовнішнім (міжнародним); за правовою – законним та незаконним; за видовою – постійним і тимчасовим; за характером – політичним, трудовим або пов'язаним зі зміною екологічного середовища тощо; такий поділ є умовним, оскільки мігрант може переходити з однієї категорії до іншої, а отже можлива зміна його правового статусу, який визначається як внутрішнім законодавством, так і міжнародним правом.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мігрант | мігранти |
Родовий | мігранта | мігрантів |
Давальний | мігрантові, мігранту | мігрантам |
Знахідний | мігранта | мігрантів |
Орудний | мігрантом | мігрантами |
Місцевий | на/у мігранті, мігрантові | на/у мігрантах |
Кличний | мігранте | мігранти |