міркуватися
МІРКУВАТИСЯ, ується, недок., безос. З'являтися в думках, уяві; уявлятися. [Павло:] Бач, мені тоді міркувалося, що на чужині нема ні людей, ні попів, а скрізь тільки одна пуща, нетрі та бескети... (Кроп., II, 1958, 238); - Чи український люд визволяти від панів правиться Косинський, а чи себе лише визволити прагне і від Острозького, та й від Корони! - міркувалося Наливайкові (Ле, Наливайко, 1957, 50).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | міркуюся | міркуємося |
2 особа | міркуєшся | міркуєтеся |
3 особа | міркується | міркуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | міркуватимуся | міркуватимемося |
2 особа | міркуватимешся | міркуватиметеся |
3 особа | міркуватиметься | міркуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | міркувався | міркувалися |
Жіночий рід | міркувалася | |
Середній рід | міркувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | міркуймося | |
2 особа | міркуйся | міркуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | міркуючись | |
Минулий час | міркувавшись |