наворот
НАВОРОТ, у, ч., діал. Повернення. За кожним поворотом додому каявся [Краньцовський] й приобіцював, що вже поправиться (Март., Тв., 1954, 335).
Двома (трьома) наворотами - двома (трьома) заходами, прийомами. Ярослав зустрів їх (печенігів] на Альті,.. і була страшна битва трьома наворотами (Загреб., Диво, 1968. 522).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наворот | навороти |
Родовий | навороту | наворотів |
Давальний | наворотові, навороту | наворотам |
Знахідний | наворот | навороти |
Орудний | наворотом | наворотами |
Місцевий | на/у навороті | на/у наворотах |
Кличний | навороте | навороти |