НАВСТОЯЧКИ, присл. У стоячому, вертикальному положенні; стоячи. - Вибачайте.., але ні вам, ні мені не випадає говорити навстоячки! (Н.-Лев., І, 1956, 126); Один олень підгорнув ноги й ліг. Троє.. продовжували навстоячки жувати жуйку (Трубл., II, 1950, 25).