нагулювати
НАГУЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГУЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. і без додатка. 1. Споживаючи який-небудь корм, набувати жиру, збільшувати вагу (про тварин, птахів). На їх [кукурудзяних] зернах нагулюють жир гуси, індики та качки (Рудь, Гомін.., 1959, 53); Молодняк на цих випасах перебуває все літо і нагулює за добу.. до 1 кілограма живого приросту (Колг. Укр., 7, 1957, 3).
2. Дорощувати і відгодовувати худобу на пасовиськах. Велику рогату худобу нагулюють на природних кормових угіддях або на штучних пасовищах (Колг. енц., II, 1956, 96).
3. розм. Гуляючи, одержувати, набувати що-небудь. Сини відпочивали, сили нагулювали на наступний рік трудовий (Коз., Серце матері, 1947, 102); - Чи в тебе вже й так синець під оком, - помітив Давид підбите око в братухи. - Де це ти нагуляв собі? (Головко, II, 1957, 86); Що було в батьковій волі - він усе зробив: давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано.., не морив важкою роботою (Мирний, IV, 1955, 35); // Вагітніти (позашлюбне). Нагуляла [дівчина] собі та до знахарки за порятунком. А потім.. не один місяць провалялася в ліжку (Головко, II, 1957, 556).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагулюю | нагулюємо |
2 особа | нагулюєш | нагулюєте |
3 особа | нагулює | нагулюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагулюватиму | нагулюватимемо |
2 особа | нагулюватимеш | нагулюватимете |
3 особа | нагулюватиме | нагулюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нагулював | нагулювали |
Жіночий рід | нагулювала | |
Середній рід | нагулювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагулюймо | |
2 особа | нагулюй | нагулюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нагулюючи | |
Минулий час | нагулювавши |