надвереджати
НАДВЕРЕДЖАТИ, аю, аєш, недок., НАДВЕРЕДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. 1. Знесилювати, виснажувати фізично. Надвередити коня.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надвереджаю | надвереджаємо |
2 особа | надвереджаєш | надвереджаєте |
3 особа | надвереджає | надвереджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надвереджатиму | надвереджатимемо |
2 особа | надвереджатимеш | надвереджатимете |
3 особа | надвереджатиме | надвереджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надвереджав | надвереджали |
Жіночий рід | надвереджала | |
Середній рід | надвереджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надвереджаймо | |
2 особа | надвереджай | надвереджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надвереджаючи | |
Минулий час | надвереджавши |