надвишка
НАДВИШКА, и, ж., розм. Те саме, що надбавка. Протягом року колгосп третину худоби здав вгодованістю вище середньої, одержуючи за це велику грошову надвишку (Хлібороб Укр., 9, 1963, 7); За надвишку понад норму належала додаткова оплата цукром і грішми (Кучер, Трудна любов, 1960, 60); Найбільша надвишка врожаю сіна була від внесення вапняного борошна на гірських заболочених сіножатях, найменша - на сухих (Колг. Укр., 11, 1961, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | надвишка | надвишки |
Родовий | надвишки | надвишок |
Давальний | надвишці | надвишкам |
Знахідний | надвишку | надвишки |
Орудний | надвишкою | надвишками |
Місцевий | на/у надвишці | на/у надвишках |
Кличний | надвишко | надвишки |