надворі
НАДВОРІ, присл. Поза приміщенням, на повітрі. - Авжеж! оце встану вам відчиняти! ..Досиділи до ночі, то про мене ночуйте й надворі (Н.-Лев., II, 1956, 327); - Та тепер надворі краще, - мовила вчителька і сіла на призьбі (Головко, II, 1957, 248); // У природі. Уже й літо минулося. Зима вже надворі (Шевч., II, 1953, 97).