назолити
НАЗОЛИТИ1 див. назолювати.
НАЗОЛИТИ2, лю, лиш, док., розм. 1. Набриднути, надокучити кому-небудь. Ти мені назолив (Сл. Гр.).
2. Зробити неприємність кому-небудь. - Треба мені було дуже Назолити одному... І Кузьму собі за мужа Взять на зло таки ж тому (Воскр., Подивись.., 1962, 21).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назолю | назолимо |
2 особа | назолиш | назолите |
3 особа | назолить | назолять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | назолив | назолили |
Жіночий рід | назолила | |
Середній рід | назолило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назолімо | |
2 особа | назоли | назоліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | назоливши |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назолю | назолимо |
2 особа | назолиш | назолите |
3 особа | назолить | назолять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | назолив | назолили |
Жіночий рід | назолила | |
Середній рід | назолило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назолімо | |
2 особа | назоли | назоліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | назоливши |