накопичувати
НАКОПИЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОПИЧИТИ, чу, чиш, док. 1. перех Поступово збирати, накопляти в якій-небудь кількості. - Буду накопичувати запаси хліба, - посміхнувся хлопець (Руд., Остання шабля, 1959, 357); Водорості мають чудову здатність накопичувати в собі мікроелементи, які містяться в морській воді (Знання.., 2, 1966, 3); // перен. Збільшувати, додавати що-небудь. Ленін вчив, що, коли виступ передчасний, треба відступити, щоб зберегти сили і накопичити їх в час перепочинку (Смолич, Світанок.., 1953, 213).
2. неперех., рідко. Накладати, навалювати в якій-небудь кількості або купою. - Ви тут [на столі] навалили, накопичили, ні ладу ні складу, - а тепер о! Все в порядку. .! (Фр., II, 1950, 367).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | накопичую | накопичуємо |
2 особа | накопичуєш | накопичуєте |
3 особа | накопичує | накопичують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | накопичуватиму | накопичуватимемо |
2 особа | накопичуватимеш | накопичуватимете |
3 особа | накопичуватиме | накопичуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | накопичував | накопичували |
Жіночий рід | накопичувала | |
Середній рід | накопичувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | накопичуймо | |
2 особа | накопичуй | накопичуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | накопичуючи | |
Минулий час | накопичувавши |