накривало
НАКРИВАЛО, а, с., рідко. Шматок тканини, яким покривають що-небудь; покривало. Лиця ченців зсохлись на корінець, потемніли, такими ж були й руки, виставлені з-під накривала (Панч, Гомон. Україна, 1954, 143); Накривало опустилось на землю, перед громадою виринула на гранітному п'єдесталі.. бронзова постать Кобзаря (Вітч., З, 1961, 154); * Образно. Прокинешся одного ранку - надворі вже біло, і сніжок сіється й сіється. На стріхах - накривала, на городах - полотна, на кущах - шматки марлі (Гуц., З горіха.., 1967, 153).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | накривало | накривала |
Родовий | накривала | накривал |
Давальний | накривалу | накривалам |
Знахідний | накривало | накривала |
Орудний | накривалом | накривалами |
Місцевий | на/у накривалі | на/у накривалах |
Кличний | накривало | накривала |
накривати
НАКРИВАТИ, аю, аєш, недок., НАКРИТИ, ию, иєш, док., перех. 1. Покривати, закривати кого-, що-небудь тим, що кладеться зверху. Поцілував [Гонта] мертвих в очі, Христить, накриває Червоною китайкою Голови козачі (Шевч., І, 1963, 137); Марія накривала матір кожухом (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 31); Вона полізла з рогачем у піч, засунула горщик, обгорнула жаром, накрила покришкою (Мирний, І, 1949, 318); Накривши ношу хусткою, вона хутко пішла за хату (Чорн., Визвол. земля, 1959, 194); // Робити покрівлю над якою-небудь будівлею; покривати. Коли Антон від'їжджав на заробітки, то обіцяв Катерині.. цинковою бляхою накрити дах (Чорн., Визвол. земля, 1959, 8); // перен. Оповивати, обволікати що-небудь. В полонині, де небо накриває безлюдні простори, .. вікує тиша (Коцюб., II, 1955, 324); Вже вечір темною габою накрив всю землю з краю в край (Сос., І, 1957, 352).
@ Накривати (накрити) [на] стіл - ставити на стіл їжу. Потім, як у печі витопили, - треба на стіл накривати (Мирний, III, 1954, 156); - Мариню, - гукнула [Катерина] через коридор, - прошу накрити стіл до сніданку! (Вільде, Сестри.., 1958, 211).
2. військ, Попадаючи у ціль, руйнувати, пошкоджувати, знищувати і т. ін. її; поражати. - Огонь трьох мінометних рот полку обов'язково накриває траншею противника (Гончар, III, 1959, 85); Піднімається пекло снарядів, Накриває фашистські полки (Гірник, Стартують.., 1963, 58); Важка артилерія накрила ворожі позиції одним залпом (Смолич, Мир.., 1958, 400); // безос. - Лейтенанта Чорноволенка накрило міною. На смерть... (Коз., Гарячі руки, 1960, 139).
3. перен., розм. Ловити, захоплювати кого-небудь зненацька (перев. на місці злочину). - Он на одній чехоні рублів двісті убитку [збитків] буде.. Прийдеться у рів вивернути, та коли б ще і поліція не накрила (Мирний, III, 1954, 79); - Брешуть розбійники, не тепер, так в четвер, а ми їх накриємо (Цюпа, Три явори, 1958. 17).
4. тільки док., перен. Знеславити кого-небудь. Пішов москаль в Туреччину; Катрусю накрили. Незчулася, та й байдуже, Що коса покрита (Шевч., І, 1963, 22).
5. перев. док., перен., розм. Напасти, накинутися на кого-небудь з лайкою, погрозами і т. ін. - Наш шановний зоотехнік забув і дорогу на ферму. А коли й загляне, то тільки лайкою й погрозами накриє (Грим., Незакінч. роман, 1962, 11).
@ Мокрим рядном накрити див. рядно; Накрити шапкою - остаточно, безповоротно вирішити що-небудь. [Тиміш:] Але я, свате, як сказав, то все рівно, що шапкою накрив. Назад я не подамсь (Кроп., IV, 1959. 245).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | накриваю | накриваємо |
2 особа | накриваєш | накриваєте |
3 особа | накриває | накривають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | накриватиму | накриватимемо |
2 особа | накриватимеш | накриватимете |
3 особа | накриватиме | накриватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | накривав | накривали |
Жіночий рід | накривала | |
Середній рід | накривало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | накриваймо | |
2 особа | накривай | накривайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | накриваючи | |
Минулий час | накривавши |